Червоноград

Преподобний о. Юліан Дацій народився 27 червня 1863р. в селі Кореличах, що біля Перемишля де і закінчив гімназію. 1882р. в жовтні вступив до монастиря оо. Василіан у Добромилі. 26 червня 1884р. склав першу обітницю. А вже 24 серпня 1887р. закінчив філософську і богословську студію у Львові у василіанському монастирі, а 18серпня цього ж року прийняв священиче рукоположення. Також він опинився серед перших реформованих василіан після Добромильської реформи де відзначився глибоким духовним життям, крім того він знав досконало латинську, німецьку і французьку мови.

  Вперше пастором о. Юліан став у парафії в Кристинополі (тепер Червоноград) Сокальського повіту на Львівщині, але невдовзі 1890р. перейшов у василіанську церкву у Львові. Через рік після душпастирської праці у Львові став ігуменом жовквівського монастиря, а в 1894р. знов у Львові. А з 1895р. коли оо. Єзуїти покинули Добромиль став соцієм для новиків, а першим василіанським магістром новиків був о. Андрей Шептицький.
В 1896р. о. Ю. Дацій стає знову парохом василіанської парафії в Кристинополі й займається професорською роботою з історії Церкви, обрядів і церковного права. Будучи монастирським бібліотекарем та історіографом пише хронічку Кристинопільського монастиря.

 З 1900р. о. Дацій служить у Лаврові, де впорядковує бібліотеку, і через рік до 1904р. був ігуменом у Бучачі та займався реставрацією церкви та монастиря. У 1905р. о. Ю. Дацій знову повертається до Кристинополя і залишається аж до 1920р. Перебуваючи тут він засновує для міщан кредитно-торгівельну спілку «Руська Каса». В 1910р. засновує товариство Згромадження Сестер Мироносиць, які займаються доброчинною працею піклуючись про убогих і бездомних старців котрих утримували за власний кошт. Через два роки о. Дацій шукає окреме приміщення для згромадження, так як його чисельність стрімко збільшилась. Згодом 30 червня 1914р., за місяць до Першої світової війни, таке згромадження розпочало своє подвижницьке життя і називалося «Згромадженням Сестер Мироносиць для утримання і обслуговування убогих і сиріт, під покровом св. Марії Магдалини».

 У квітні 1920р. на основі рішення капітули оо. Василіан сестри мироносиці були змушені покинути Кристинопіль і переїхати до Підгорецького монастиря. З ними виїжджає і о. Ю. Дацій дедо 1932р. стає ігуменом в підгірському монастирі. А в 1933р. через поганий стан здоров‘я переїздить до с. Лаврів на Львівщині. З приходом Другої світової війни 1939р., коли Галичину зайняла Червона армія, всі студенти цього монастиря покинули і подалися до Чехії, отець Дацій залишився тут в Лаврі. Але з другим приходом Червоної армії вимушений був переселитися до Добромильського монастиря, де доживав свої останні роки. 31 жовтня 1946р. радянська влада вісімдесяти трьох річного отця вигнала з Добромильського монастиря, але не маючи ні сил, ні можливості шукати своїх рідних о. Юліан Дацій зупинився біля родини Василя Шандоровського у с. Тарнава, де і помер 22лютого 1947р.