01 квітня 2024 р.
Вас вітає місто квітів радості та праці, так це про Червоноград, ніби то таке гасло будо написане при в'їзді зі сторони Бугу. Це малопомітне місто в якому більшість днів складають сірі робочі будні. Однак це радикальне місто яке першим прославилося своєю декомунізацією. Першим повалило пам'ятник Леніну, першим почало перейменовувати вулиці. А от декомунізацію самої назви зустріло з пересторогою, не хоче воно бути якимось іншим, зжилось воно зі своєю назвою. Я також за, залишити його назву Червоноград. Ну, ніяк воно мені не пов'язано з комуністичним минулим. Шахтарське місто та й годі. Не пов'язана ця назва не з жодним діячем радянського союзу, немає відношення до жодної події цієї ери, ну ніяк, крім що червоний і названий в період радянського союзу. Таким чином біля нього є поселення Гірник, Соснівка, ті поселення взагалі виникли за радянської влади, їх також необхідно декомунізувати.
Істина првди полягає в тому що вона існує, але в кожного існує своя правда в яку він свято вірить. Насправді правду обманути не можливо, але тлумачити її можна порізному. Кожна людина вірить в ту правду з якої більше користі, тому кут погляду на правду здебільшого лежить через призму. Кожна людина слідує своїм інтересам тому правда переважно невраховується.
23 липня 2022 р.
Війна в Україні вносить свої корективи на життя міста. Шукаючи притулку люди з різних регіонів вимушені емігрувати заселяючи тихі провінційні містечка заходу, де донедавна протікало тихе розмірене життя місцевого населення. Таке переселення не тільки почало просто змішувати різних людей з різними поглядами, звичаями, стилем життя. Воно почало також насичувати місцевий гомін та культуру дивними далеко не всім зрозумілими звичками. Люди різні, з різною ментальністю та свідомістю. В багатьох вона гнучка і легко адаптується щоб не вирізнятися серед суспільства в якому вона знаходиться, але є такі що прагнуть підігнути все суспільство під свої потреби аби тільки самому не докладати зусиль для будь-яких змін.
