На платформі Blogger.
16 квітня 2025 р.
На початку XIX століття із поступовим занепадом Кристинополя, занепадає і Свято-Юрський монастир, цей процес збігається у часі із загальною кризою чину василіян. У 1882 році чин реформують, а у 1887 році до реформи приєднується і монастир Святого Юра. Відновлюється місіонерська та катехизаційна діяльність, створюється низка церковних товариств, найбільшим з яких стало братство Апостольства Молитви, або ж Пресолодкого Серця ГНІХ, яке було створене у 1892 році і за десять наступних років залучило до себе близько 10,5 тис. членів. Того ж 1892 року під проводом кристинопільського монастиря заснували Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, яке стало першим активним жіночим згромадженням в українській церкві.
15 травня 2022 р.

 

Гей, браття! Киньмося в пожар! 

Там розгін, сила, вічність там. 

Упав престол, скотився цар... 

Заглада, згуба, смерть катам! 

 Гей, браття! В бій спішім, летім, 

Скидаймо з себе сталь кайдан 

І, вольні духом, покажім, 

Що жоден нас не вб'є тиран. 

 

Василь Бобинський (1898-1938)

12 травня 2022 р.


Василь Бобинський.

 Скульптор – В. Усов, архітектор – Й. Буковинський. 

 Згідно рішення виконкому Львівськоїобласної ради народних депутатів №157 від 25 квітня 1988р. в Червонограді перед старим кінотеатром ім. 40 річчя Жовтня (тепер споруда належить католицькій парафії церкви св. Юрія) був встановлений пам’ятник поету Розстріляного Відродження Василю Петровичу Бобинському.

8 травня 2022 р.

 


Тарас Григорович Шевченко (1814-1861). 

 Скульптор С.Якунін, архітектор В.Захаряк та М.Ісаров. Памятник відкрито 24 серпня 1996р. 

 З перших ж років Незалежності України на демократичних мітингах громада міста прийняла рішення про спорудження нового пам’ятника Т. Шевченку на Вічевій площі, взамін старому що знаходився у парку за Народним Домом. На всіх громадських заходах, концертах, під час різдвяних колядувань збиралися кошти на його спорудження. Також було відкрито рахунок для добровільних пожертв від різних організацій, підприємств, установ і також від окремих громадян, які мали можливість пожертвувати своїми коштами, які повністю знецінила «Павловська» грошова реформа.

23 серпня 2021 р.

Перші відомості про створення у радянському Червонограді пожежної охорони з’явилися 1965р. Згідно наказу міністра охорони громадського порядку УРСР №0164 від 16 липня 1965р., і наказу начальника Управління громадського порядку Львівського облвиконкому № 0117 від 31 липня 1965р. першого жовтня 1965р. була сформована Червоноградська професійна частина першого розряду. Формування було проведено на базі команди №1 Червоноградського загону ВОГР Львівської Ради Народного Господарства, яку очолив УПО УВГП Львівського райвиконкому А.В.Свистунов. Такий загін на час створення нараховував 56 чоловік. 
18 січня 2021 р.

 


1692 рік. Початок зведення нової великої адміністративної одиниці на землях села Новий Двір. Перша згадка про таке поселення з’явилося ще на початку 17ст. в монастирських книгах сокальського католицького ордену братів-бернардинів. Саме вони тоді опікувалися римо-католицькою громадою в Новому Дворі. В цьому році жителям цих земель було здобуто і даровано власником цих земель воєводою краківським і коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким Маґденбурзьке право (тевтонське міське право). В центральній Європі у середні віки це було одне з найпоширеніших систем міського само впорядкування. За нормами такого права сільську громаду очолював війт, котрого призначав власник цих земель. Така посада могла передаватися в спадок. З розвитком міського самовпорядкування ця посада ставала виборною. Таким чином міщани позбувалися суду феодалів і самостійно здійснювали керування господарством. В допомогу війту вибирали магістрат – колегіальний орган в який міг бути обраний будь-хто хто мав міське право «jus civile». Згодом вони стали називатися Рада бургомістра і Лава, які розділили між собою вповноваження. 

14 серпня 2020 р.

Збройний опір ВО «Буг» окупаційним режимам на території Жовківщини у 1944-1945рр. Згідно рішення третьої конференції ОУН від 1943р. на Львівщині, як і по всій Галичині, було активізовано військово-політичну роботу мережі ОУН, з’явилися військові команди, які організовували вишкіл членів та прихильників ОУН. Перші загони Української Народної Самооборони (УНС) були створені вже восени 1943р. У грудні 1943р. УНС змінила свою назву на УПА-Зхід, і через два місяці в с. Зарудці Жовквівського району УНС організував свій перший військовий вишкіл. У травні – червні 1944р. регіональні бойові групи були об’єднані в регулярну сотню УПА «Холодноярці». Вона постійно збільшувалася і розросталася як і чисельно так і територіально і базувалася в селах Поляни, Рокитно та Мокротин. Подібно до цієї сотні існували «Переяслави». На основі цих сотень на території Жовківщини розпочалось формування Військової округи «Буг» (ВО «Буг»), яка отримала порядковий номер 2 (в документах часто зустрічається назва ВО-2 «Буг»), командування якої на себе прийняв Василь Левкович (Вороний).
22 серпня 2018 р.
Село Острів 1915р. Розташоване на важливій залізничній розвязці Рава-Руська - Кристинопіль.

24 жовтня 2017 р.
Преподобний о. Юліан Дацій народився 27 червня 1863р. в селі Кореличах, що біля Перемишля де і закінчив гімназію. 1882р. в жовтні вступив до монастиря оо. Василіан у Добромилі. 26 червня 1884р. склав першу обітницю. А вже 24 серпня 1887р. закінчив філософську і богословську студію у Львові у василіанському монастирі, а 18серпня цього ж року прийняв священиче рукоположення. Також він опинився серед перших реформованих василіан після Добромильської реформи де відзначився глибоким духовним життям, крім того він знав досконало латинську, німецьку і французьку мови.
  Вперше пастором о. Юліан став у парафії в Кристинополі (тепер Червоноград) Сокальського повіту на Львівщині, але невдовзі 1890р. перейшов у василіанську церкву у Львові. Через рік після душпастирської праці у Львові став ігуменом жовквівського монастиря, а в 1894р. знов у Львові. А з 1895р. коли оо. Єзуїти покинули Добромиль став соцієм для новиків, а першим василіанським магістром новиків був о. Андрей Шептицький.
30 серпня 2017 р.
 На південний схід від храму оо. Василіан і костелу Святого Духа (церква св. Володимира), на краю біля самого Бугу, знаходиться палац Потоцьких, виконаний в стилі бароко, як і обидва храми. Зведений 1756-1762рр. для Франциска Селезія Потоцького згідно проекту П'єр Ріко де Тірргей (Pierre Ricaud de Tirregaille) і перебудований в 1872р. Колись був прекрасною резиденцією, але в ході історії втратив більшу частину розкоші вісімнадцятого століття, внаслідок частої зміни влади як і місцевої так і державної, брак засобів фінансових, пожежі і руйнування під час воєн. Так під час першої світової війни розквартировані в палаці жандарми повиривали немало різних дверей і вікон та розбили каміни.
25 серпня 2017 р.
В 1763р. Франциском Селезійєм Потоцьким розпочато забудову монастиря оо. Василіан, яке було завершене в 1771-1776рр. згідно проекту Йоганна Зельнера. В 1946р. був замкнений. Після ремонту 1978-1980рр. споруди були віддані для музею атеїзму і історії релігії. В 1989р. храм повернуто парафіянам, а невдовзі там відродилося згромадження оо. Василіан.
 Церква св. Юра є класичною бароковою прямокутною будовою, накрита великим куполом на восьмикутній основі. Фасад стіни увінчаний парапетом з чотирма пінаклями, а бічні фасади підкреслюються дрібними виступами трикутних фронтонів. Цінним елементом обладнання є образ Богоматері Кристинопольської ,запропонований василіаном в кінці вісімнадцятого століття з сімейної колекції маршала двору кристинопольського Станіслава Садовського.
24 серпня 2017 р.
Костел і монастир бернардинів у сучасному Червонограді являється найпривабливішим як історична пам’ятка. Засновником і фундатором якого є сам Фелікс Потоцький ще в 1695р. Костел Святого Духа зведено на початку 18 століття в стилі бароко. Від 1797р. виконував роль святині та був чинний до виселення польського населення в 1951р. 
Потім був замкнений і занедбаний. В 1988р. переказано до української автокефальної православної церкви і адаптований на церкву святого Володимира, що і сприяло зміні його вигляду.
26 липня 2017 р.
З липня 1947 р. за 4 км від м. Володимира-Волинського були знайдені промислові пласти вугілля 1951р. - на околицях історичного міста Кристинопіль почали виростати перші шахтарські бараки. Невдовзі місто Кристинопіль, на "прохання трудящих” , змінило свою назву на Червоноград і ввійшло в склад Забужського району. Виглядало воно як невелике поселення міського типу з 307 будинками.
 1952р. весна - створений колгосп ім. Жданова, тут працювало більшість жителів тільки що створеного радянського Червонограда, інші були залучені до будівництва першої шахти Львівсько-Волинського басейну, №1 «Великомостівська».
Червоноградський музей історії релігії , який в теперішній час розташований в родинному замку Потоцьких належить до Львівського музею історії релігії і є його філіалом. Він відіграє велике значення не тільки в культурному житті міста але в цілому північному регіоні Львівщини. Свою діяльність розпочав ще в радянські часи 1980р. в недіючій на той час церкві і монастирі оо. василіан і називався як музей історії релігії та атеїзму. З 1990р був перенесений в палац Потоцьких, єдину недіючу споруду архітектурної пам’ятки часів бароко м. Червонограда. Працівники музею активно займаються науково-просвітницькою і дослідницькою роботою з вивчення історії релігії та краю. Музей нараховує п’ять виставкових зал, в одному з яких експонується виставка \"Кристинопіль у XVII-XIX ст.\". Це пов’язано з тим що місто не має свого окремого осередку по дослідженні історії краю. Також даний музей займається висвітлюванням історії Кристинополя і роду Потоцьких, який безпосередньо пов'язаний з спорудою в якій він знаходиться.
23 липня 2017 р.
Договір 1951р. про «Обмін землями» такого роду був не сприятливий для прикордонних земель. Це передбачало спустошення по обидва боки кордону нерухомого майна разом з промисловою інфраструктурою, залізничних та іншого роду комунікацій без всякої компенсації. Таким чином, згідно чого Радянський Союз включив в свої обійми частину Люблінського воєводства загальною площею 480 кв. км. з містами: Белз, Кристинопіль, Острів, Угнів і Варяж та ще багато великих сіл разом з важливою залізничною колією. Віддавши в замін територію такої ж площі в Бескидських горах, де існувало єдине велике місто Устрики Нижні і кілька сіл, найбільшими з яких є Чорне і Лютовіска (до 1957р. с. Шевченко). Крім того, угода передбачала створення спільної радянсько-польської комісії з делімітації кордону, так як раніше переговорники використовували карти масштабу 1:500 000, а точна демаркація кордону вимагала більш ретельного знання топографії. Але польських геодезистів на терен Бескидів допущено лише 26 жовтня, через пів року після підписання угоди. Так чи інакше така комісія була створена, вона повинна забезпечити подальші додатки до договору для майбутнього швидкого врегулювання меж кордону.
20 липня 2017 р.
Початок 50-х років. Останні роки правління Й. Сталіна і остання депортація, яка прирекла тисячі селян на багаторічне скитання по чужих землях в пошуках притулку. На той час правління в радянській Україні очолював голова уряду УРСР Д. Коротченко, який був безперечним виконавцем волі «вождя», а на чолі КПУ знаходився Л. Мельников, який всяко намагався догодити кремлю. В Польщі правила «свята трійця»: президент Польщі Болеслав Берута, спеціаліст з економіки Хіларі Мінца і сірий кардинал відповідальний за безпеку Якуб Берман. Саме в руках тих керівників опинилися долі сімей які проживали в здовж українсько-польського кордону. Нічого дивного, що навіть абсурдні директиви керовані Польщею були сумлінно виконанні. Польські землі ,як і українські на той час були повністю в сфері радянського впливу, і що Москва надумала так воно і відбувалося. Транспорт радянських військ дислокованих в Речі Посполитій на Одері, Нижній Сілезії і Померанії перетинав кордон без всякого контролю. Згідно плану Сталіна швидка індустріалізація Польщі йшла повним ходом, повністю ігноруючи основні принципи «господарчого припису» відповідно до сталінських директив, що якщо Радянський Союз затягнув пояс, то це повинна зробити і Польща.
18 липня 2017 р.
Червоноград розлігся на північному краю Побужжя, в усті Солокії яка впадає в річку Буг. Нараховує станом на 2013р. 68,3тис. населення, і вважається третім містом у Львівській області (після Львова і Дрогобича). Збудований був по другій світовій війні як головний осередок Львівсько-Волинського вугільного басейну, і поглинув Кристинопіль - старе місто над Бугом. Кристинопіль був закладений в 1692р. на землях сіл Новий Двір володарем навколишніх земель, воєводою краківським і коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким. Назву одержав в честь дружини гетьмана, Кристини з Любомирських. Потоцький збудував тут одночасно і свою резиденцію, а в 1695р. заснував у Кристинополі монастир бернардинів з костелом. Але парафія піднялася при ньому тільки в 1797р. Маєток успадкував його наступний син Йозеф, охоронець великої корони і староста белзький. Найбільшого розквіту Кристинопіль зазнав за часів сина Йозефа воєводи київського Франциска Потоцького (1700-1772), одного з найбагатших магнатів сучасної Речіпосполитої. Набув він великого багатства, збудував кількасот сіл і кількадесят міст головних на Русі і Україні.

Популярні публікації